В домашніх умовах ананас найпростіше виростити із чубчика (коронки), знятого із плоду. При покупці ананасу треба звернути увагу не тільки на якість супліддя, але й на стан чубчика.

Найголовніше - він не повинен бути проморожений.

Куплені взимку супліддя найчастіше якийсь час були на холоді, і їхні чубчики не годяться для вкорінення. Найращий час придбання - літо або початок осені. Вибирайте чубчик з неушкодженим центром, соковитими зеленими внутрішніми листками.

Гострим ножем чубчик відділяється від супліддя в місці їхнього з'єднання (м'якоть зачіпати не слід). Нижні листки (3-4 ряди) знімаються, щоб оголився "пеньок” висотою біля сантиметра.

Тепер, мабуть, найважливіше. Чубчик повинен бути просушений протягом 2-3-х тижнів обов'язково у вертикальному положенні. Це необхідно для загоєння раневої поверхні черешка й відтоку живильних речовин у зону утворення коріння.

Поки чубчик сохне, приготуйте посуд і субстрат для вкорінення. Невеликий квітковий горщечок, діаметром трохи більше діаметра чубчика, обов'язково з отвором для стоку води цілком підійде для цієї мети. Як і завжди, поверх черепка, покладеного на дренажний отвір, насипається невеликий, близько 2 см, шар гальки або керамзиту.

Найращий субстрат для вкорінення - суміш рівних частин торфу й крупного річкового піску. За пару днів до посадки просушеного чубчика субстрат рясно проливається окропом: це й дезінфекція, і додавання необхідної вологості. Тепер - найпростіше: чубчик вставляється в субстрат до нижніх листків (землю навколо черешка варто злегка втиснути пальцями), обприскується водою й накривається ковпаком з поліетиленового пакета або 2-х літрової пластикової пляшки. Цю "міні-тепличку” треба поставити в тепле світле місце, але не на пряме сонце.

Коріння утворяться приблизно протягом місяця. За цей час можна кілька разів обприскати листя, але землю поливають тільки у випадку її повного висихання. І обприскувати, і поливати ананаси завжди треба тільки дуже теплою, майже гарячою водою. Укорінена рослина акуратно перевалюється в трохи більший посуд, у суміш рівних частин родючої землі, торфу й піску. Через пару тижнів після перевалки від ковпачка можна відмовитися.

Ананас - рослина світлолюбна, засухостійка. У літню пору його можна помістити на сонячному балконі, оберігаючи від дощів. Якщо у вас є дача й теплиця для помідорів - прикопайте горщик з ананасом у найбільш сонячному куті. Поливають ананаси, як і помідори - рідко, але рясно. Дуже корисно для ананаса, особливо в кімнатних умовах, якщо в пазухах нижніх листків буває вода - своїм додатковим корінням він здатний поглинати її.

У період активної вегетації ананас підгодовують 1 - 2 рази на місяць. Краща підгодівля – коров’як. Якщо використовуються мінеральні добрива, то їхня концентрація становить половину від рекомендованої для інших рослин. Посуд не повинен бути занадто великий, його розмір залежить від розміру кореневої системи. Якщо ваш вихованець проводить літо не в кімнаті, то не забудьте наприкінці теплого сезону перенести його на підвіконня.

Приблизно через 2,5 роки він повинен зацвісти. Але іноді цвітіння затримується. Якщо рослина гарно розвинена, активно росте, досягла необхідного віку, але не цвіте, - допоможіть їй. Найпростішим стимулятором цвітіння ананасів (та й всіх рослин із сімейства бромелієвих) є етилен. Одержати його дуже просто: в 0,5 л води розчиняється 1 чайна ложка карбіду кальцію (речовина, що використовується газозварювальниками). Після добового настоювання в закритій банці розчин акуратно зливають в іншу ємність без домішок осаду. Цей настій - водяний розчин етилену - раз на добу протягом тижня вливається в центр листової розетки. Разова доза - близько 50 грам. Цвітіння практично гарантоване через 1 - 1,5 місяця після стимуляції. Якщо карбід кальцію дістати не вдалося, - зробіть інакше: у великий поліетиленовий пакет поставте горщик з ананасом і туди ж покладіть кілька зрілих яблук або помідорів. Цей метод простіший, але менш ефективний, - цвітіння наступає не завжди. Ананас - це трава, тобто те, що після плодоносіння неминуче гине. Загине й ваш вихованець. Але вмирає він повільно, іноді до 3-х років, і замість себе залишає до дюжини пагонів - "діток”. Їх відокремлюють від материнської рослини й укорінюють. Дітки, особливо кореневі, здатні зацвісти ще швидше, ніж вирощені із чубчиків.